У нас – молода сім’я, і через два роки життя під «маминим крильцем» ми вирішили «запалити» окреме сімейне вогнище. Стати батьками ми плануємо через кілька років, накопичень поки не так багато, тому, тверезо оцінивши всі свої можливості, ми прийняли рішення купити однокімнатну квартиру. І неодмінно в новобудові – з красивим холом, запахом свіжої фарби в під’їзді, безшумним непомальованим ліфтом та упорядкованою прибудинковою територією.
Нам схвалили іпотеку, але, поки ми «розгойдувалися», трапився загальний карантин. Ми перейшли на віддалену роботу, з дому виходили тільки в найближчий магазин, і з тривогою читали регулярні повідомлення від банківського менеджера про те, що термін схвалення закінчується. А раптом нову іпотеку нам не схвалять? Ми перемістили вибір і покупку квартиры Днепр в початок списку першочергових справ і приступили.
Де ми будемо жити?
Після декількох місяців карантину і віддаленої роботи ми абсолютно втратили здатність переживати про те, як добиратися до місця роботи, як втрачати час в пробках, і як рано потрібно вставати, щоб не спізнюватися. Тому, вибираючи житловий комплекс, більше дивилися на зовнішній вигляд будинку, оскільки наша душа в той момент вимагала масштабності і краси. І це було нашою першою помилкою: вивчивши з десяток сайтів забудовників, ми зрозуміли, що хочемо все і нічого одночасно.
Вихід із ситуації підказала дівчина-менеджер однієї з компаній. Вона задала нам багато питань: який район міста буде краще, скільки часу готові витрачати на поїздки на роботу, які об’єкти інфраструктури повинні бути поруч з будинком, чи потрібні поблизу парки відпочинку та інші рекреаційні зони, чи хочемо сусідство з торговим центом, який вид з вікна воліємо. Таким чином наш неосяжний список пропозицій скоротився до трьох житлових комплексів.
На яку сторону світу виходитимуть вікна?
Ми з чоловіком любимо вітер, сонце і жаркий липневий полудень. В батьківській квартирі вікно нашої кімнати «дивилося» в пишну крону вікової берези. Жити в напівтемряві ми більше не хотіли, тому одним з головних критеріїв вибору стала неодмінно південна орієнтація вікон квартири.
Шуканий варіант знайшовся швидко, але від нього відмовили друзі. З їх аргументами ми навіть сперечатися не стали, так як дуже швидко згадали нестерпну духоту їх перегрітої літнім сонцем маленької квартирки. Оскільки ми купували «однушку», очевидно, що нас очікувала така ж перспектива. У підсумку – вибрали квартиру, що виходить вікнами на захід, щоб вечорами сонце, що заходить, продовжувало в кімнаті світловий день.
Наскільки висока нам потрібна стеля?
Раз площа квартири невелика, хай хоч стелі будуть вище, щоб створювалося відчуття вільного простору. Думаючи про меблі, я уявила, як невелике приміщення зі стандартними, як в радянських плануваннях, низькими стелями перетворюється в коробку з речами. Бр-рр! Такі варіанти ми навіть вивчати не стали, зупинивши свій вибір на плануванні з висотою стель 2,7 м. Забігаючи вперед скажу – після новосілля ми зрозуміли, що рішення було дуже вірним.
Чи потрібна нам комора?
Я не люблю шафи, шифоньєри, комоди й інші пристосування для зберігання речей. У намальованій в моїх фантазіях квартирці їх не було, тому я мріяла про комору. В обраних нами комплексах «одиничок» з коморами не було. Зате знайшлися варіанти з передпокоєм, в якому було велике поглиблення. Згодом ми обладнали в ньому гібрид комори і гардеробної. Вийшло дуже функціонально, і моя мрія про повітряний інтер’єр квартири збулася.
