Підлогове покриття з натурального дерева залишається актуальним і для житлових, і для комерційних приміщень. Серед популярних варіантів — класичний паркет і паркетна дошка. Київський ринок пропонує обидва матеріали в широкому асортименті, зокрема попит має паркетна дошка Київ як варіант, що поєднує натуральність і зручність у монтажі.
На перший погляд, ці покриття схожі, але різниця між ними суттєва: від конструкції до способу експлуатації. Щоб зробити вдалий вибір, варто розібратись у ключових відмінностях. Ззовні паркетна дошка дуже подібна на паркет, проте між цими видами матеріалів є розбіжності — до них належать:
- Склад. Паркет виготовляється із натурального дерева в один шар. Плашки паркетної дошки мають тришарову структуру, верхній шар, як правило, це деревина дуба.
- Розміри. Штучному паркету притаманні розміри довжина − не перевищує 500-600 мм, ширина − 40-75 мм (іноді до 100 мм), товщина (висота) − 15-22 мм. Дошка зазвичай більша: її товщина становить 10-22 мм, довжина 1100-2500 мм, ширина − 120-200 мм.
- Зовнішнє покриття. Паркет випускається без покриття, перед експлуатацією його необхідно циклювати (вирівнювати поверхню до одного рівня та єдиної гладкості) та лакувати або наносити інше фінішне покриття. Тришаровий матеріал постачається вже вкритим олією, воском чи їх поєднанням, так що не доведеться займатися їх нанесенням самостійно чи доручати цю справу спеціалістам.
- Термін служби. У випадку з покриттям з цільних планок при правильному виборі, дотриманні технології укладання та регулярному догляді він складає в середньому 40-50 років. Дошка зазвичай виконує свої функції впродовж 35 років, при належному обходженні – й довше.
Експлуатація та догляд за кожним з покриттів теж має свою специфіку. Паркетна дерев’яна підлога вибаглива і потребує уважного ставлення. Паркетну дошку (якщо вона не приклеєна) можна замінити без особливих труднощів, як одну, так і кілька. До пролиття рідин та механічних пошкоджень її поверхня менш сприйнятлива, матеріал не так сильно реагує на перепади температури, як цільна натуральна деревина.
У чому особливості укладання паркетної дошки та паркету?
Монтаж першого матеріалу простий та бюджетний. Планки укладають плаваючим способом або приклеюють до підлоги. Плаваюча методика вважається оперативнішою і більш вигідною. Вона передбачає щільне припасування ламелей підлоги одна до одної (застосовується замкове з’єднання), з укладанням полотна на підкладку. Підкладка може укладатися на бетонну стяжку або фанеру, встановлену на лагах (під теплу підлогу). Таке покриття менш жорстке, може трохи «грати» при змінах мікроклімату в приміщенні та іноді поскрипувати. Але його за потреби можна легко зняти, відремонтувати або перестелити.
Другий спосіб укладання передбачає використання клейового розчину, за допомогою якого елементи приклеюються до основи підлоги (фанера або бетон). Планки склеюють між собою та з підготовленою основою спеціальним поліуретановим клеєм. Таке підлогове покриття жорстке, стійке, стабільне і довговічне. Однак ремонт покриття, заміну пошкоджених деталей або перестилання під теплу підлогу зробити складно: клейовий метод передбачає встановлення один раз та експлуатацію підлоги до необхідності заміни.
Укладання паркету більш трудомістке та витратне. Для його монтажу чорнова підлога має бути ідеально рівною, інакше технологія укладання буде порушена. Поверхню ретельно вирівнюють − вологостійку фанеру за допомогою шурупів фіксують на цементну стяжку, після чого паркетини фіксуються на фанеру за допомогою клейового розчину. Укладання потребує відповідних інструментів, обладнання навичок та досвіду, тому його доцільно довірити професіоналам, тоді як з монтажем тришарового аналога можна справитися й своїми силами, чітко дотримуючись інструкції.
