Георгій Кара відомий як досвідчений фахівець у сфері будівництва. За його плечима — п’ятнадцять років роботи в будівельній галузі, і, як розповідає сам герой нашої публікації, це був один із найпродуктивніших та найнасиченіших періодів у його житті. Свою трудову діяльність у галузі він розпочав ще у далекому 2009 році як майстер будівельної дільниці. На той час він уже здобув освіту в Одеській національній академії архітектури і будівництва за спеціальністю «промислове і цивільне будівництво».
— Георгію Михайловичу, Вас знають як засновника та керівника досить великої й широко відомої будівельної компанії «Юніт Строй». Чому Ви обрали саме будівництво справою свого життя?
— Звісно, це була дитяча мрія. У шкільні роки, коли ми з однолітками нишком пробиралися на будівництва, щоб погратися в хованки чи дитячі «перестрілки» з іграшковими пістолетами, мене приваблював запах свіжообробленої деревини, а недобудовані стіни будили уяву. Я намагався уявити, яким буде цей будинок, коли його завершать. Тому після школи я свідомо й твердо обрав шлях будівельника. Уже тоді я вважав, що це дуже потрібна й корисна професія — будувати будинки, школи, лікарні, інші важливі об’єкти.
— В Одесі є об’єкти, до яких Ви мали безпосереднє відношення?
— Звичайно є, і чимало. З 2012 по 2015 рік я працював у компанії «KADORR Group Management» на посаді виконроба. Це одне з найбільших підприємств, яке має кілька підрозділів: інженерно-технічний, абонентський, фінансовий, ІТ-відділ. Компанія не лише зводить сучасні житлові комплекси європейської якості, а й займається їх повним обслуговуванням та управлінням. До складу компанії входять сучасні ЖК з розвиненою інфраструктурою — паркінги, ТРЦ, соціальні об’єкти. Я дуже пишаюся тим, що працював над будівництвом житлових комплексів «Перлина» в місті Одеса.
— Є об’єкти, які особливо запам’яталися і стали для Вас предметом гордості?
— Коли я вперше побачив проєкт реконструкції стадіону «Чорноморець» в Одесі, мене переповнило відчуття причетності до чогось справді великого. Цей стадіон мав стати не лише сучасною спортивною ареною, що відповідає вимогам УЄФА, а й візитівкою міста до Євро-2012. Я гордий тим, що був частиною цього масштабного проєкту.
З 2009 по листопад 2011 року я працював у компанії «Технології сучасного будівництва», яка входила до числа основних підрядників проєкту. Я обіймав посаду керівника будівельних дільниць і відповідав за координацію будівельних бригад, контроль графіків робіт. Займався логістикою матеріалів і техніки в умовах щільного графіка постачання, контролював монтаж конструктивних елементів — несучих конструкцій і трибун, працював у тісному контакті з технічним наглядом і проєктувальниками.
Роботи виконувалися з використанням на той час сучасних технологій: монолітного залізобетону, систем армування, новітніх інженерних комунікацій. Особлива увага приділялася гідроізоляції, дренажу та системам підігріву поля. Координація такого складного об’єкта вимагала точного синхронного керування всіма учасниками процесу при суворому дотриманні норм безпеки та будівельних стандартів.
— У такому масштабному проєкті не обійшлося без складнощів…
— Безумовно. Однією з найскладніших ситуацій була страйк працівників у лютому 2012 року через затримки зарплати. Але завдяки командній роботі та рішучості керівництва ми змогли завершити проєкт вчасно. Це був серйозний управлінський і людський виклик, який дав мені безцінний досвід антикризового управління. Робота над стадіоном «Чорноморець» стала поворотним моментом у моїй кар’єрі. Я навчився керувати великими колективами, дотримуватись міжнародних стандартів якості й безпеки, ухвалювати оперативні рішення в умовах жорстких термінів і обмеженого бюджету. Сьогодні, згадуючи той період, я відчуваю гордість. Кожен матч на цьому стадіоні нагадує мені: я був частиною цієї історії.
— Розкажіть докладніше, як проходив сам процес будівництва?
— Будівництво велося цілодобово: бригади працювали в три зміни. Однак навіть така інтенсивність не дозволила суттєво скоротити терміни. Причиною були технологічні простої, пов’язані з повільним набором міцності бетону, використанням методу «ванної зварки» для арматури та обов’язковими випробуваннями зварних швів у просторових каркасах колон і балок.
У кожній колоні — залежно від типу — було від 12 до 16 зварних з’єднань. На одному поверсі — близько 30 колон, що давало від 360 до 420 з’єднань у межах однієї секції. Перевірка кожного з’єднання потребувала часу та лабораторного висновку. Без цих документів бетонування було заборонено. Навіть після бетонування, якщо міцність не досягала 70% проєктної (22,4 МПа для бетону В-25), подальше будівництво було заборонено через ризик перевантаження конструкцій.
Однак будь-яку задачу можна вирішити. Я з командою запропонував два технічних рішення.
Перше — щодо каркасів колон: ми розробили і виготовили пробні зразки каркасів на два поверхи. Це дозволило вдвічі скоротити кількість зварних з’єднань, що зменшило простої та дало економічний ефект.
Друге — для прискорення набору міцності бетону: замість класу В-25 ми запропонували використовувати В-40 (51 МПа), який досягав потрібної міцності вже на другу добу. Це значно прискорило зведення вертикальних конструкцій.
Ми провели техніко-економічний аналіз: хоча В-40 дорожчий майже у 1,5 раза, скорочення термінів на 6 місяців дозволило значно зекономити на супутніх витратах.
Замовнику були представлені розрахунки, графіки та обґрунтування. Рішення затвердили та успішно реалізували.
— Які у Вас плани на майбутнє?
Сьогодні будівельна галузь намагається розвиватися швидше та технологічніше, але все ще відстає від таких сфер, як ІТ. Проте нові будівельні матеріали та інженерні рішення все частіше застосовуються. Важливу роль відіграє технологічність будівлі, безпека та комфорт мешканців. Життя без електрики, смартфона чи мікрохвильовки вже важко уявити.
Ми вже впроваджуємо ІТ у будівництво: системи «розумного дому», які дозволяють керувати освітленням, водою, кондиціюванням, вентиляцією, безпекою. Це включає відеоспостереження, контроль доступу, екстрене відключення води, електрики, газу тощо.
Крім того, 3D-моделювання, сканування та друк дозволяють повністю відстежувати стан будівлі 24/7, порівнюючи дані сенсорів з цифровою моделлю. 3D-друк здешевлює будівництво завдяки швидкості та технологічності.
Георгій Кара надав велику послугу нашій редакції, поділившись своїм непростим, але гідним професійним шляхом. Бажаємо йому лише успіхів у майбутньому!
Євгеній Приходько
