Перш, ніж вибирати шпалери, поставте перед собою мету: які завдання будуть покладатися на них, а також як довго вони будуть прикрашати приміщення.

Фактура і забарвлення також важливі: в залежності від кімнати, фактури грає не аби яку роль. Якщо в кухню повісити тиснені і фактурні шпалери світлих відтінків без можливості вологого прибирання, то, буквально через рік-півтора, їх можна буде викидати через прилип гару, жовтизни і ввібрав запахів. Навіть якщо в кухні є витяжка, це мало рятує.

Існує три основні категорії шпалер:

  • Паперові – мають ряд переваг, основним з яких вважається здатність пропускати крізь себе повітря. Однак сам по собі матеріал досить складний в роботі, оскільки в процесі обклеювання він розмокає від клею і рветься. Практично всі паперові шпалери, якими захищеними вони б не були, з часом жовтіють і вигоряють. Єдиний спосіб очищення поверхні – пройтися по ним пилососом.
  • Вінілові – так звані, двошарові шпалери, що мають основу з паперу або ж тканини, яка прилягає до стіни. На фасадній же стороні знаходиться спеціальна скоринка, утворена з вінілу після теплової обробки. Такі шпалери вважаються найміцнішими і довговічними.
  • Текстильні – також двошарові, на паперовій основі, на яку нанесений текстильний шар. Зовні шпалери чимось нагадують тканину, оскільки матеріал, який використовується для створення, поєднує в собі натуральні, або штучні волокна. Велюрові шпалери дуже схожі на оксамит. Найбільш поширені матеріали для текстури шпалер є льон, вовна, шовк, парусину, а також, так звану, жакардову нитку.

Шпалери під фарбування є матеріал, який може бути одним з трьох вище перелічених, проте начисто позбавлений кольору, тобто білий. Такі шпалери широко застосовуються в кімнатах з не зовсім ідеальними стінами, а також в місцях, яким хочеться надати якийсь декор, оскільки шпалери, найчастіше, мають фактуру і рельєф. Найбільш міцними вважаються тришарові і бамбукові шпалери.